‏ Matthew 5

1Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його; 2і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи: 3Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне. 4Блаженні сумні, бо такі втїшять ся. 5Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю. 6Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся. 7Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. 8Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога. 9Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся. 10Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне. 11Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене. 12Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас. 13Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде. 14Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі; 15і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї. 16так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі. 17Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити. 18Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся. 19Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному. 20Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне. 21Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд. 22Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний. 23Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе; 24зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій. 25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю. 26Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга. 27Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу. 28Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм. 29Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло. 30І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло. 31Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист. 32Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб. 33Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої. 34Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий; 35нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя; 36нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним. 37Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого. 38Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб. 39Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою. 40І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок. 41І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві. 42Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него. 43Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого. 44Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас; 45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних. 46Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять? 47І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять? 48Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.