‏ 1 Chronicles 21

І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його. 1І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем... 2І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза ▼

▼Перец-Узза — вилім Уззи.

, і так воно зветься аж до цього дня. 3І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“ 4І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома. 5І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́. 6

Давид побиває филисти́млян

7А Хіра́м, цар тирський, послав до Давида послів, і ке́дрового дерева, каменярі́в та теслярі́в, щоб збудувати йому дім. 8І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля. 9І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к. 10А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон, 11і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет, 12і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія, 13і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет. 14І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них. 15А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм. 16І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“ І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“. 17І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“ Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім! ▼

▼Баал-Перацім — пан проривів.

18А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні. 19А филисти́мляни ще ота́борилися в долині. 20А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́. 21І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“. 22І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру. 23І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́. 24

Перенесення Божого ковчега до скинії

25І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію. 26Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки. 27І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він. 28І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів. 29Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять. 30Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.