‏ 1 Corinthians 1

Закінчення листа

24 ▼

▼Вірші 24-27 знаходяться не по всіх грецьких текстах. А в деяких текстах вони стоять на кінці розділу 14-20.

Благода́ть Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма́ вами! Амі́нь.

А Тому́, хто може поставити вас міцно згідно з моєю Єва́нгелією й проповіддю Ісуса Христа, за об'я́вленням таємни́ці, що від вічних часі́в була замо́вчана, 1а тепер ви́явлена, і через пророцькі писа́ння, з нака́зу вічного Бога, на по́слух вірі по всіх наро́дах прові́щена, — 2єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амі́нь. 3 4

Перше послання св. апостола Павла до

коринтян

Павлів привіт кори́нтянам

5Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н, 6Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, — 7благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Кори́нтяни одержали всі дари благодаті

8Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі, 9бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м, 10бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось, 11так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа. 12Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа! 13Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Хай незгоди між вами не буде!

14Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній! 15Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки. 16А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, ▼

▼Арамейське слово kefa і грецьке πέτρος визначають те саме: камінь. Тому Кифа й Петро (назви Симона) визначають те саме: камінь. Пор. Ів. 1. 42.

а я Христів. 17Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились? 18Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я, 19щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє. 20Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я. 21Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Щоб ніхто не хвалився перед Богом

22Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа! 23Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“ 24Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? 25Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді. 26Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости, 27а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство, 28а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість! 29Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей! 30Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні. 31Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,