‏ 1 Kings 7

А Ахішар — над домом, а Адонірам, Авдин син — над даниною. 1А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, — місяць на рік був на одно́го на годува́ння. 2А оце їхні імена: Бен-Гур — в Єфремових гора́х, 3Бен-Декер — у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану. 4Бен-Гесед — в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу. 5Бен-Авінадав — уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка́, була йому за жінку. 6Баана, Ахілудів син — Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму. 7Бен-Ґевер — у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, — шістдеся́т міст великих, із муром та з мідя́ним засу́вом. 8Ахінадав, син Іддо — в Маханаїмі. 9Ахіма́ац — в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку́, за жінку. 10Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті. 11Йосафа́т, Паруахів син, в Іссахарі. 12Шім'ї, Елин син, — у Веніямині. 13Ґевер, — син Уріїв, — у ґілеадському кра́ї, у кра́ї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Кра́ї. 14Юда та Ізраїль були числе́нні, як пісок, що над морем, щодо многоти́. Вони їли й пили та тішилися! 29

Спокійне царюва́ння Соломона

30А Соломон панував над усіма́ царствами від Річки ▼

▼Річка — це річка Ефрат.

аж до филистимського кра́ю та аж до границі Єгипту. Вони прино́сили дари та служили Соломонові по всі дні його життя. 31І була́ Соломонова пожива на один день: тридцять ко́рів ▼

▼Кор — 364 літри.

пшеничної муки, а шістдесят ко́рів іншої муки. 32Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібно́ї, окрім о́леня, і са́рни, і антило́пи та ситих гусо́к. 33Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи́ над усіма́ царями по цей бік Річки. І був у ньо́го мир зо всіх сторін його навко́ло. 34І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона. 35І було в Соломона сорок тисяч стійлів для ко́ней колесни́ць його та дванадцять тисяч верхівці́в. 36І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто прихо́див до сто́лу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чо́му. 37А ячме́ню та соломи для ко́ней та для румакі́в спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього. 38І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця ▼

▼Серце в біблійній мові — центр розуму.

— як пісок, що на березі моря. 39І збільши́лася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту. 40І був він мудрі́ший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я́ його було славне серед усіх людей навко́ло. 41І він проказав три тисячі при́казок, а пісень його було — тисяча й п'ять. 42І говорив він про дере́ва, від кедру, що на Лива́ні, й аж до ісо́пу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про пта́ства, і про плазу́юче та про риб. 43І прихо́дили від усіх народів, щоб послу́хати Соломонову мудрість, від усіх царів кра́ю, що чули про мудрість його. 44І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні.

Умова Соломона з Хіра́мом про будову Господнього дому

45І послав Соломон до Хірама, говорячи: 46„Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його. 47А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку. 48І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму ба́тькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Йме́ння Мого́. 49А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Лива́ну, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає ніко́го, хто вмів би стинати дерева, як сидо́няни“. 50І сталося, як почув Хіра́м Соломонові слова́, то дуже зраді́в та й сказав: „Благослове́нний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим наро́дом!“ 51І послав Хірам до Соломона, говорячи: „Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я ви́конаю все бажа́ння твоє, щодо де́рева ке́дрового та дерева кипари́сового.