‏ 1 Peter 3

„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“ 1Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо. 2Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“. 3Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ. 4

Дружи́ни й чоловіки

5Так само дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не ко́риться слову, були приєднані без слова пово́дженням дружи́н, 6як побачать ваше пово́дження чисте в страху́. 7А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, — запліта́ння волосся та наві́шання золота або вбира́ння одеж, 8але захо́вана люди́на серця ▼

▼В євангельській мові „серце“ — це й розум.

в нетлінні ла́гідного й мовчазно́го духа, що дорогоцінне перед Богом. 9Бо так само колись прикраша́ли себе й святі ті жінки́, що клали надію на Бога й кори́лись своїм чоловікам. 10Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви — її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жа́дного стра́ху. 11Чоловіки, — так само живіть ра́зом із дружи́нами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоє́миці благода́ті життя, щоб не спинялися ваші моли́тви.

Блажен, хто за правду страждає!

12Наре́шті ж, будьте всі одноду́мні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. 13Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, — благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкува́ли благослове́ння. 14„Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика́ від лихого та у́ста свої від гово́рення пі́дступу. 15Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним! 16Бо очі Господні — до праведних, а ву́ха Його — до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!“ 17І хто заподі́є вам зле, коли будете ви оборонцями доброго? 18А коли ви за праведність і страждаєте, то ви блаженні! „А їхнього стра́ху не бійтеся, і не тривожтеся!“ 19А Господа Христа освятіть у ваших серцях, і за́вжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із ла́гідністю та зо стра́хом. 20Майте добре сумління, щоб тим, за що́ вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихосло́вники вашого пово́дження в Христі. 21Бо ліпше страждати за добрі діла, — коли хоче того Божа воля, — аніж за лихі. 22Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб приве́сти нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч уме́ртвлений тілом, але Духом ожи́влений,