‏ 1 Samuel 3

І сказав ій чоловік її Елкана: „Роби те, що добре в оча́х твоїх! Залишайся, аж поки відлу́чиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово“. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його. 1А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома́ бичками й одною ефо́ю муки, і бурдюко́м вина, і привела́ його до Господнього дому до Шіло́. А той хлопчик був ще мали́й. 2І зарізали бичка, і привели́ того хлопчика до Ілі́я. 3І вона сказала: „О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, — я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господе́ві. 4Я молилася за дитину цю, — і Господь дав мені жада́ння моє, що я просила від Нього. 5А тепер я віддаю́ ▼

▼Hiš'il'tihu — позичила його.

його Господе́ві на всі дні, скільки він жада́ний для Господа“. І вклонилася там Господе́ві. 6

Аннина пісня-молитва

7І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг ▼

▼Ріг — сила.

став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́! 8Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш! 9Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки! 10Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою! 11Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла. 12Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба. 13Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує. 14Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну. 15Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік. 16Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“

Провини Ілієвих синів

17І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господе́ві при священикові Ілі́ї. 18А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа, 19ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце. 20І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́. 21Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“