‏ 2 Chronicles 6

Шо́стий на місяць шостий — Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі. 1Сьо́мий на місяць сьомий — пелонянин Хелец з Єфремових синів, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі. 2Во́сьмий на місяць восьмий — хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі. 3Дев'ятий на місяць дев'ятий — анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі. 4Десятий на місяць десятий — нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі. 5Одина́дцятий на одина́дцятий місяць — пір'атонянин Беная з Єфремових синів, а на його ві́дділ — двадцять і чотири тисячі. 6Дванадцятий на дванадцятий місяць — нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ — двадцять і чотири тисячі. 7А над Ізраїлевими племе́нами були: для Руви́мівців — володар Еліезер, син Зіхрі; для Симеонівців — Шефатія, син Маахи. 8Для Левія — Хашавія, син Кемуїла, для Ааро́на — Садо́к. 9Для Юди — Елігу, з Давидових братів, для Іссаха́ра — Омрі, син Михаїлів. 10Для Завуло́на — Їшмая, син Овадії, для Нефталима — Єрімот син Азріїлів. 11Для Єфремових синів — Осі́я, син Азазії, для половини Манасіїного племени — Йоїл, син Педаї. 12Для половини Манасії в Ґілеаді — Їддо, син Захарія, для Веніямина — Яасіїл, син Авнерів. 13Для Дана — Азаріїл, син Єрохамів. Оце зве́рхникн Ізраїлевих племен. 14А Давид не перелічи́в їхнього числа від віку двадцяти літ і нижче, бо Господь сказав був, що розмно́жить Ізраїля, як зорі небесні. 15Йоа́в, син Церуїн, зачав був лічи́ти, та не скінчив. І був за те гнів на Ізраїля, і не ввійшло те число в число хроніки царя Давида.

Урядники над Давидовим маєтком

16А над ска́рбами царськи́ми — Азмавет, Адіїлів син, а над ска́рбами на полі, у міста́х, і в се́лах та в ба́штах — Єгонатан, син Уззійї. 17А над тими, що робили польову́ роботу, для праці, на землі — Езрі, син Келувів. 18А над виноградниками — рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запа́сів вина — шефам'янин Завді. 19А над оливками та над сикомо́рами, що в Шефелі, — ґедерянии Баал-Ханан; а над ска́рбами оливи — Йоаш. 20А над великою худобою, що пасеться в Шароні, — шаронянин Шітрай, а над великою худобою в доли́нах — Шафат, син Адлаїв. 21А над верблю́дами — їзмаїльтянин Овіл, а над осли́цями — меронотянин Єхдея. 22А над дрібно́ю худобою — гаґрянин Язіз. Усі оці — зверхники мастку, що мав цар Давид. 23А Йонатан, Давидів дядько, був радник, він чоловік розумний та писар. А Єхіїл, син Нахмоніїв, був із царськи́ми сина́ми. 24А Ахітофель — радник цареві, а арк'янин Хушай — при́ятель царів. 25А по Ахітофелю — Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а зве́рхник царсько́го ві́йська — Йоав. 26

Підготова до будови Божого дому

27І зібрав Давид усіх Ізра́їлевих князі́в, зверхників племе́н, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його ра́зом з е́внухами та ли́царями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму. 28І встав цар Давид на но́ги свої та й сказав: „Послухайте мене, брати мої та наро́де мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підні́жок ніг нашого Бога, й я пригото́вив потрібне на збудува́ння. 29А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Йме́ння, бо ти муж во́єн і кров проливав. 30Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому — дім батька мого, а серед синів мого батька — мене уподо́бав Собі, щоб настанови́ти царем над усім Ізраїлем. 31А зо всіх моїх синів, — бо багатьо́х сині́в дав мені Господь — то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем. 32І Він сказав мені: Соломон, син твій, — він збудує храма Мого та двори́ Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я бу́ду йому за Отця. 33І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде си́льний, щоб вико́нувати заповіді Мої та постано́ви Мої, як цього дня. 34А тепер на оча́х усього Ізраїля, Господнього збо́ру, та в ушах нашого Бога говорю́ вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спа́дщину по собі синам вашим аж навіки. 35А тепер, сину мій Соломо́не, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думо́к. Якщо будеш шукати Його, то ти зна́йдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе наза́вжди. 36Тепер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцни́й та роби!“ 37І Давид дав своєму синові Соломо́нові взори Господнього дому: притво́ру, і домів його, і скарбниць його, і го́рниць його, і кімна́т його внутрішніх, і дому для ковчегу, 38і взір усього, що було в дусі його́ для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімна́т навко́ло, для ска́рбів Божого дому та для ска́рбів святині, 39і для ві́дділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких рече́й для служби Господнього дому. 40І дав він золота — вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей — вагою, для всіх речей кожної служби; 41і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпа́док, — вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, — вагою для свічника́ та лямпадок його, за роботою кожного свічника́. 42І дав золота вагою для столі́в хлібі́в показни́х, для кожного сто́лу і срібла для срібних столі́в,