‏ 2 Samuel 2

і тим, що в Рахалі, і тим, що в міста́х Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кене́янина, 1і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху, 2і тим, що в Хевро́ні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його. 4

Саулова смерть

5А филисти́мляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві му́жі перед филисти́млянами, і падали трупами на горі Ґілбоа. 6І догнали филисти́мляни Саула та його синів. І повбивали филисти́мляни Йонатана й Авінадава та Малкі-Шуя, Саулових синів. 7І став бій тяжки́й для Саула, і його знайшли лу́чники, — він був дуже пора́нений тими лу́чниками. 8І сказав Саул до свого зброєно́ші: „Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрі́зані, і не пробили мене, і не знуща́лися надо мною!“ Та не хотів зброєно́ша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, — та й упав на нього! 9І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним. 10І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також усі люди ра́зом. 11А ізра́їльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йорда́ну, коли побачили, що повтікали ізра́їльтяни, і що померли Саул та сини його, поки́дали ті міста й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили й осілися в них. 12І сталося другого дня, і прийшли филисти́мляни, щоб пообдирати трупи, — та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа. 13І вони стяли йому го́лову, і поздира́ли збро́ю його, і послали в филистимські краї́ навко́ло, щоб сповістити в дома́х їхніх божкі́в та наро́дові. 14І вони поклали зброю його в домі Аста́рти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану. 15І почули ме́шканці ґілеадського Явешу про те, що́ филисти́мляни зробили Саулові, 16і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли́ Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там. 17І взяли́ вони їхні кості, і поховали під тамари́ском в Явешу, та й по́стили сім день.

18

Друга книга

Самуїлова ▼

▼По-грецькому ця книга зветься Друга книга царів.

19

Давид оплакує Саулову смерть

20І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні. 21І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся. 22І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“. 23І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“. 24А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“ 25І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́. 26І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я! 27І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин. 28І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені! 29І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“. 30І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним. 31І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́. 32І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.