‏ Acts 24

„Я тебе переслухаю, як при́йдуть і твої позива́льники“. І звелів стерегти його в Іродовому Прето́рії. 1

Суд над Павлом у намісника Фелікса

2А по п'яти днях прибув первосвященик Ана́ній з якимись старши́ми, та з промовцем якимсь Терти́лом, що перед намісником ска́ржилися на Павла. 3Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — 4це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! 5Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. 6Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. 7Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. 8Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, 9а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. 10Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. 11І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. 12Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. 13І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. 14І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. 15Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. 16І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. 17І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. 18А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. 19Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. 20Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. 21Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, 22крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ 23Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. 24І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому.

Дворічне ув'я́знення Павла в Кесарії

25А по декількох днях прийшов Фе́лікс із дружи́ною своєю Друзі́ллою, ▼

▼Друзілла — рідна сестра юдейсьного царя Агріппи Ірода II. Зріклася юдейства й вийшла заміж за намісника Фелікса.

що була юде́янка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа. 26І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ 27Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів.