‏ Exodus 35

Не будеш прино́сити на ква́шенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святко́ва жертва Пасхи. 1Поча́ток первопло́дів твоєї землі принесе́ш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“. 2І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова́, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“. 3І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на табли́цях слова Заповіту, — Десять Заповідей.

Лице Мойсеєве променіє

4І сталося, коли схо́див Мойсей з гори Сіна́й, — а оби́дві табли́ці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало промені́ти, бо Бог говорив з ним. 5І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього! 6І кликнув до них Мойсей, і зверну́лися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них. 7А потім попідхо́дили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сіна́й. 8І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло. 9А коли Мойсей вхо́див перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покрива́ло аж до свого ви́ходу. І він вихо́див, і говорив до Ізраїлевих синів, що́ було наказано йому. 10І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним. 11

Мойсей передає Ізраїлеві Божі нака́зи

12І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: „Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити. 13Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, — субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий! 14Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших оса́дах“. 15І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, ка́жучи: „Оце та річ, що Господь наказав, говорячи: 16Візьміть від себе прино́шення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, прино́шення Господе́ві: золото, і срі́бло, і мідь, 17і блаки́ть, і пу́рпур, і че́рвень, і віссо́н, і вовну кози́ну, 18і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дере́ва, 19і оливу на освітлення, і пахощі на оливу пома́зання, та пахощів на кадило, 20і камі́ння оніксове, і каміння на оправу до ефо́ду й до нагрудника. 21А кожен із вас мудросердий при́йде та зробить, що́ наказав був і Господь: 22скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття́ її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її; 23ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони; 24стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показни́й; 25і свічника осві́тлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення; І 26і жертівника кадила, і держаки його, і оливу пома́зання, і кадило пахощів та заслону входу і при вході; 27же́ртівника цілопа́лення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її; 28запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я; 29кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні; 30і ша́ти служебні на слу́ження в святині, свяще́нні шати для священика Аарона, та шати синів його, на священнослу́ження“. 31І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.

Ізраїльтя́ни зносять потрібне для збудува́ння ски́нії

32І прихо́дили кожен чоловік, кого вело́ серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і прино́сили прино́шення Господе́ві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на свяще́нні шати. 33І прихо́дили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і прино́сили гачка, і носову сережку, і пе́рсня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що люди́на прино́сила, як золото прино́шення для Господа. 34І кожна люди́на прине́сла, що́ хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві. 35Кожен, хто жертвував срібне та мідяне прино́шення, прино́сив Господнє прино́шення, і кожен, хто мав, поприно́сили акаційне дерево, на всяке зайня́ття коло тієї роботи.