Ezekiel 8
Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе! 1Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?Немає нічо́го ново́го під сонцем!
2Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть! 3І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно. 4Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер. 5Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́! 6Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо. 7Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем! 8Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами! 9Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.І мудрість — то ло́влення вітру
10Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі. 11І поклав я на серце ▼▼Серце у біблійній мові — часто це центр розумового життя, розум.
своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею. 12Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру! 13Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш! 14Говорив я був з серцем ▼▼Серце у біблійній мові — часто це центр розумового життя, розум.
своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце ▼▼Серце у біблійній мові — часто це центр розумового життя, розум.
моє всяку мудрість і знання. 15І поклав я на серце ▼▼Серце у біблійній мові — часто це центр розумового життя, розум.
своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру! 16Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль! 17 Розко́ші й багатство — усе це марно́та!
18Сказав був я в серці своє́му: Іди но, хай ви́пробую тебе радістю, і придивись до добра́, — та й воно ось марно́та.
Copyright information for
UkrOgienko