Gen 26 | UkrOgienko | STEP | А Яків сказав: „Присягни ж мені нині“. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.

‏ Genesis 26

І промовив Ісав: „Ось я умираю, — то нащо ж мені оте перворідство?“ 1 А Яків сказав: „Присягни ж мені нині“. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову. 2 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє. 3

Оселення Ісака в Ґера́рі

4 І настав був голод у Краю́, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару. 5 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі. 6 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму. 7 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі, 8 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“. 9 І осів Ісак у Ґерарі.

Пригода з Ревекою в Ґера́рі

10 І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: „Вона сестра моя“, бо боявся сказати: „Вона жінка моя“, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона“. 11 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю. 12 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“ 13 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“ 14 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“.

Сварка за криницю

15 І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його. 16 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий. 17 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни. 18 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею. 19 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“ 20 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там. 21 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав. 22 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води. ^{▼▼Жива вода — джерельна вода.} 23 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, ^{▼▼Есек — сварка.} бо сварилися з ним. 24 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна. ^{▼▼Ситна — ворожнеча.} 25 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, ^{▼▼Реховот — поширення, щастя.} і сказав: „Тепер нам поширив Господь, ^{▼▼Поширив — дав добру долю, пощастив, пор. Пс. 18. 20} — і в Краю́ ми розмножимось“.

Ісак у Беер-Ше́ві. Умова з Авімеле́хом

26 А звідти піднявся він до Беер-Шеви. 27 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“. 28 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали. 29 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його. 30 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“. 31 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою, 32 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“ 33 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили. 34 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром. 35 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“