Gen 30 | UkrOgienko | STEP | І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

‏ Genesis 30

І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон. ^{▼▼Симеон — почув (Господь).} 1 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й. ^{▼▼Левій — прилучений.} 2 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. ^{▼▼Юда чи Єгуда — „хвалити Господа“.} Та й перестала роджати. 3

4 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“ 5 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“ 6 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“. 7 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків. 8 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина. 9 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан. ^{▼▼Дан — „розсудив“.} 10 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову. 11 І сказала Рахіль: „Великою ^{▼▼В ориґіналі: „Божа боротьба“ — дуже велика боротьба; пор. Пс. 36. 7: „гори Божі“ — надзвичайно високі гори; Пс. 80. 11: кедри Божі — кедри надзвичайно високі. Пор. ще 1 М. 3. 1, 4. 5, 18. 15, Суд. 4. 6, 12, 14.} боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м. ^{▼▼Нафталі — боротьба.} 12 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку. 13 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина. 14 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад. ^{▼▼Ґад — щастя, слово фінікійське.} 15 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову. 16 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р. ^{▼▼Асир — блаженство, Ašer.} 17 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“ 18 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“ 19 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї. 20 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина. 21 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р. ^{▼▼Іссахар — заплата.} 22 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина. 23 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н. ^{▼▼Завулон — від слова „мешкати“.} 24 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна. 25 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу. 26 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“ 27 І назвала ймення йому: Йо́сип, ^{▼▼Йосип — додасть.} кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

Заплата Якову за службу в Лавана

28 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого. 29 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“. 30 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, ^{▼▼Macati chen beenecha — знайшов милість в очах твоїх, знайшов милість у тебе. Частий гебраїзм.} побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“. 31 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“. 32 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною. 33 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“ 34 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати. 35 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені. 36 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“. 37 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“ 38 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів. 39 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару. 40 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була. 41 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити. 42 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими. 43 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.