‏ Genesis 39

І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її. 1І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її. 2І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“. 3І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец. ▼

▼Перец — роздертя.

4А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах. ▼

▼Зерах — схід, сяйво.

5

Йосип у домі Потіфа́ра

6А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди. 7І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина. 8І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його. 9І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку. 10І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі. 11І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

Йо́сип і жінка Потіфа́рова

12І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“ 13А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку. 14Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“ 15І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею. 16І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому. 17І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір. 18І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір, 19то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він ▼

▼Цебто Потіфар.

припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом. 20І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір. 21І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“. 22І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною. 23І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.