‏ Genesis 8

І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було. 1І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день. 2

Закінчення потопу

3І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась. 4І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся. 5І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях. 6А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських. 7І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки. 8І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив. 9І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі. 10І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі. 11Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її. 12І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав. 13І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі. 14І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась. 15І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі! 16А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля. 17І промовив Ноєві Господь, кажучи: 18„Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої. 19Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“. 20І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його. 21Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони. 22І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.