‏ Hebrews 13

що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: „Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом“. 1А „ще раз“ визначає заміну захитаного, як ство́реного, щоб зосталися ті, хто непохитний. 2Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благода́ть, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо стра́хом. 3Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“! 4

5Братолю́бство нехай пробува́є між вами! 6Не забувайте любови до при́ходнів, бо деякі нею, на́віть не ві́даючи, гостинно прийняли а́нголів. 7Пам'ятайте про в'я́знів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знахо́дитесь в тілі. 8Нехай буде в усіх че́сний шлюб та ложе непоро́чне, а блу́дників та пере́любів судитиме Бог. 9Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що́ маєте. Сам бо сказав: „Я тебе не покину, ані не відступлю́ся від тебе!“ 10Тому́ то ми сміливо говоримо: „Господь — мені Помічни́к, і я не злякаюсь ніко́го: що зробить люди́на мені?“ 11Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. 12Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Са́мий! 13Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благода́ттю, а не стра́вами, що ко́ристи від них не оде́ржали ті, хто за ними ходив. ▼

▼Ходити — тут: жити, чинити.

14Маємо же́ртівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, — 15бо котри́х звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо па́литься поза табо́ром, — 16тому́ то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою. 17Тож виходьмо до Нього поза та́бір, і наругу Його понесімо, 18бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього! 19Отож, за́вжди приносьмо Богові жертву хвали́, цебто плід уст, що Ім'я́ Його славлять. 20Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові. 21Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, — вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, — бо це для вас не кори́сне. 22Моліться за нас, бо наді́ємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому пово́дитись. 23А надто прошу́ це робити, щоб шви́дше до вас мене ве́рнено. 24Бог же миру, що з мертвих підняв великого Па́стиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, 25нехай вас удоскона́лить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амі́нь.