‏ Isaiah 21

Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!

Мем

1Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя! 2Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя! 3Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя! 4Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх! 5Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого. 6Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене. 7Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам! 8Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!

Нун

9Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї. 10Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї. 11Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи! 12Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів! 13У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув. 14Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх. 15Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́. 16Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.

Самех

17Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.