‏ Isaiah 22

Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́. 1Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога! 2За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому! 3Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви! 4Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда. 5Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої. 6Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!

Аїн

7Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам. 8Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли. 9Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї. 10Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в! 11Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати! 12Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили. 13Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота. 14Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!

Пе

15Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх. 16Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить. 17Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей. 18Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє. 19Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові. 20Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх! 21Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх! 22Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.

Цаде

23Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди, 24бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду! 25Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.