‏ Isaiah 51

бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність 1На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. 2Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — 3на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: 4Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! 5Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. 6Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, 7аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... 8Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ 9

Відповідь Йова: Не станемо з Богом на прю

10А Йов відповів та й сказав: 11Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом? 12Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень. 13Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався? 14Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в. 15Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться. 16Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі. 17Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах, 18Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні. 19Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа! 20Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього 21Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш? 22Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові ▼

▼Рагав — мітична морська мотвора, символ Єгипту, пор. Пс. 87. 4, 89. 11, Іс. 30. 7. і ін.

помічники́, — 23що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,