‏ James 2

бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. 1А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

Хто побожний

2Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́! 3Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. 4

Не зважайте на особи. Не зневажайте бідного

5Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа. 6Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́, 7і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут,“ а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“, 8то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями? 9Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його? 10А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́? 11Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь? 12Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре. 13Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці. 14Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає. 15Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну. 16Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі. 17Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.

Віра без добрих діл — мертва

18Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра? 19Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму, 20а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе? 21Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі! 22Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“. 23Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять. 24Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва? 25Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий був, як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака? 26Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?