‏ Jeremiah 13

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його! 1Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“ 2Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою. 3Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів, 4Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже. 5Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку. 6Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені. 7Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́! 8Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім! 9На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни, 10бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць! 11

Бог часто промовляє до люди́ни, та не чує вона

12Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої. 13Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій. 14Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста. 15Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих. 16Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся! 17Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я! 18Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі. 19Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів: 20„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! 21Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом. 22У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“. 23Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну! 24Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає? 25Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́: 26у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, — 27тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,