‏ Jeremiah 16

щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених. 1Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом, 2щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові. 3Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду! 4Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“ 5Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! 6Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: 7„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння. 8О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди, 9бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“. 10

Будь праведний з волі своєї

11І говорив Елі́гу та й сказав: 12„Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“? 13Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“ 14Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм. 15Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе. 16Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому? 17Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки? 18Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість! 19Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох. 20Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи, 21що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?