‏ Jeremiah 20

Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни! 1Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́! 2Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура? 3У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її, 4коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини? 5І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило, 6коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́, 7і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та, 8і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“ 9Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце, 10щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні? 11Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони! 12І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється! 13Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні? 14Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні? 15Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все! 16Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце, 17щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому? 18Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!