‏ Jeremiah 3

Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме? 1Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний, 2діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий. 3А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він, 4та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє. 5Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене. 6Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних? 7Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте: 8що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист! 9Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить? 10І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають. 11Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа. 12І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“ 13

Третя Еліфа́зова мова: Бог карає поправді

14І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав: 15„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі! 16Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам? 17Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд? 18Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця! 19Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав! 20Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб. 21А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме. 22Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, — 23тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх, 24твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе. 25Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!