Mat 22 | UkrOgienko | STEP | А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:

‏ Matthew 22

Притча про гостей весільних

1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи: 2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́. 3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти. 4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“ 5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг. 6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх. 7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. 8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані. 9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“. 10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась. 11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного, 12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав. 13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“. 14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.

Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже

15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його. 16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, ^{▼▼Іродія́ни — політична партія галілейська, яка підтримувала владу царя Ірода; були проти фарисеів.} і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя ^{▼▼Обличчя — тут особа.} не дивишся Ти. 17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“ 18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте? 19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому. 20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“ 21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“. 22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Воскресіння мертвих

23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, ^{▼▼Саддукеї — секта юдейська, що складалася з аристократії. Це були раціоналісти, і відкидали воскресіння мертвих, життя душі позагробове й т. ін.} що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його, 24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“. 25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму. 26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого. 27 А по всіх вмерла й жінка. 28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“. 29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили. 30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі. 31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже: 32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“. 33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.

Котра́ заповідь найбільша в Зако́ні

34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом. 35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи: 36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша ^{▼▼Грецьке μεγάλη — велика. Це гебраїзм: найбільша.} в Зако́ні?“ 37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“. ^{▼▼У біблійній мові серце — це розумовий центр, а душа часто життя.} 38 Це найбільша й найперша заповідь. 39 А друга одна́кова ^{▼▼Грецьке όμοία — однакова, рівна, така сама. Пор. Гал. 5. 14, 1 Ів. 4. 21, Рим. 13. 9.} з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“. 40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“. ^{▼▼Грецьке κρέμαται — висять, основуються.}

Чий син Христос

41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, 42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“. 43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: 44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“. 45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“ 46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.