Mat 23 | UkrOgienko | STEP | Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,

‏ Matthew 23

Хто такі книжники й фарисеї

1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх, 2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї. 3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́! 4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити. 5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля ^{▼▼Це пов'язки на чолі та на руках із виписками з Закону.} свої розширяють, і здовжують ки́тиці. 6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах, 7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!

Хто підно́ситься, буде впокорений

8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́. 9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі. 10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос. 11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде! 12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.

Горе лицемірам

13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте! 14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!) ^{▼▼По багатьох грецьких текстах цього 14-го віршу нема.} 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас!

Фарисейська клятва

16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“. 17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото? 18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“. 19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву? 20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому. 21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім. 22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

Не занедбуйте найважливішого в Зако́ні

23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати. 24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте! 25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди! 26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні! 27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости! 28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!

Кара синам убійників пророків

29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники, 30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“. 31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків. 32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків! 33 О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни? 34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста. 35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного ^{▼▼Деякі тексти подають „сина Йояди“. Це Захарій, якого гебреї побили камінням за царя Йоаша, пор. 2 Хр. 24. 21, 22.} сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником! 36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей! 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли! 38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас! 39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“