‏ Matthew 24

Доля єрусалимського храму

1І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмо́ві. 2Він же промовив у відповідь їм: „Чи бачите ви все оце? Поправді кажу́ вам: Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

Ознаки кінця віку

3Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“

Ознаки набли́ження кінця віку

4Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів! 5Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох. 6Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще. 7Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми. 8А все це — поча́ток терпінь породільних. 9На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє. 10І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти. 11Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х. 12І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не. 13А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний! 14І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!

Спусто́шення Єрусалиму

15Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, — 16тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають. 17Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́. 18І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою. 19Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих! 20Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.

Поя́влення неправдивих христів і пророків

21Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“ й не бу́де. 22І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться. 23Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри. 24Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних. 25Оце Я наперед вам сказав. 26А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“ — не виходьте, „Ось Він у криївках“ — не вірте! 27Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського. 28Бо де труп, — там зберуться орли́.

З'я́влення Сина Лю́дського

29І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться. 30І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою. 31І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“. 32Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. 33Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима! 34Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться. 35Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!

Будьмо готові, бо ча́су кінця світу ніхто не знає

36А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець. 37Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського. 38Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“, 39і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського. 40Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться. 41Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться. 42Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш. 43Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би. 44Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!

Раб вірний і злий

45Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челя́дниками давати своєчасно поживу для них? 46Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так! 47Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його. 48А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, 49і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями, 50то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає. 51І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!