‏ Matthew 5

Проповідь на горі

1І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього. 2І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

Хто блаженний

3„Блаже́нні
Блаже́нний, грецьке μακάριος — щасливий, благословенний.
вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені. 5Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони. 6Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть. 7Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть. 8Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога. 9Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
В ориґіналі „названі будуть“, а це гебраїзм-грецизм, треба: будуть, стануть; пор. Мт. 21. 13, Мр. 11. 17, Лк. 1. 76, Рим. 9. 26, 1 М. 2. 23, 3 М. 13. 45 і ін.
10Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне. 11Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене. 12Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Завда́ння апо́столів

13Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. 14Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори. 15І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі. 16Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Ісус і Старий Заповіт

17Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Грецьке πληρωσαι, церковно-слов'янське исполнити. Перекладають і „допо́внити“. Пор. Мт. 23. 32.
18Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота
Йота в тодішньому арамейському письмі (jod) була найменшою буквочкою (як ').
єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
19Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім. 20Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!

Не гнівайтеся на свого ближнього

21Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“. 22А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“,
Рака — ледащо, нікчемний, блазень, виродок, пустий.
підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.
Геєнна, або геєнна огненна — місце мук для грішників, пор. Мт. 10. 28, Мр. 9. 43, 45.
23Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, — 24залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра. 25Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі
Доки з ним зустрічаєшся ще.
ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
26Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга
Грецьке κοδράντην, — дрібна монета, 1/4 римського асса, дві лепті, пор. Мр. 12. 72.
!

Про пожадливість, перелюб та розвід

27Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“. 28А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм. 29Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. 30І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. 31Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“. 32А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.

Не кляніться

33Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“. 34А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий; 35ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; 36не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною. 37Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.

Не противтеся злому

38Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“. 39А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу. 40А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому. 41А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє
Грецьке άγγαρεΰσει — відбувати подорожню повинність. Від слова άγγαρος — урядовий кур'єр, який розносить накази.
на милю
Грецьке μιλιον — тисяча кроків.
одну, — іди з ним навіть дві.
42Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.

Любіть і ворогів своїх

43Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“. 44А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, 45щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. 46Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники
Митник чи митар — збирачі державного мита (податків), зненавиджені народом.
роблять?
47І коли ви вітаєте тільки братів
Деякі грецькі тексти дають φιλους — друзів.
своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
48Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Copyright information for UkrOgienko