Num 21 | UkrOgienko | STEP | І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим.

‏ Numbers 21

Пригода з едомським царем

І послав Мойсей послів із Каде́шу до царя едо́мського сказати: „Так каже брат твій Ізра́їль: Ти знаєш усю тяготу́, що впала на нас. 1 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, ^{▼▼„багато днів“ — багато часу.} а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим. 2 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі. 3 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“. 4 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“ 5 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“ 6 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою. 7 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього. 8 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.

Ааронова смерть

9 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едо́мського кра́ю, говорячи: 10 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, ^{▼▼Jeasef el ammav — нехай прилучиться до своєї рідні (або народу), цебто: нехай помре; пор. 1 М. 15. 15. 25. 8. 35. 29, 49. 33. 4 М. 27. 13, 5 М. 32. 50.} бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви. 11 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру. 12 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“. 13 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади. 14 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори. 15 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день. 16

Мідяни́й змій

17 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них. 18 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“. 19 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма. ^{▼▼Хорма — закляте, херем.} 20 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі. 21 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“. 22 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, ^{▼▼Гебрейське saraf — палючий, огнистий, звідси отруйний.} і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля. 23 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ. 24 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“. 25 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

Великі війни в пустині

26 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті. 27 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця. 28 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду. 29 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином. 30 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону, 31 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“. 32 А звідти до Бееру ^{▼▼Беер — криниця.} . Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“. 33 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї! 34 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани, 35 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,