Phile | UkrOgienko | STEP | Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го.

‏

Закінчення

Як пришлю я до тебе Арте́ма або Тихи́ка, поква́пся прибути до мене в Нікопо́ль, ^{▼▼Нікополь — головне місто Епіру в Італії.} бо думаю там перези́мувати.

‏ Philemon

Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го. 1 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були́. 2 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благода́ть з вами всіма́! Амі́нь. 3 4

Послання св. апостола Павла до Филимона

Привіт

5 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому, 6 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: 7 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Подяка Филимонові

8 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх. 9 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, 10 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. 11 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. 12 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, 13 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

Проха́ння за Онисима

14 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, ^{▼▼Слово Они́сим, Ονήσιμος визначає „потрібний“, кори́сний (ο̃νησις — користь, вигода). Про це натяк у віршах 11 та 20.} що його породив я в кайда́нах своїх. 15 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. 16 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. 17 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, 18 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. 19 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, 20 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. 21 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. 22 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. 23 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. 24 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! 25 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.