‏ Proverbs 6

I нехай я дістанусь до Божого же́ртівннка, до Бога розради п потіхи моєї, — і буду на а́рфі хвали́ти Тебе, Боже, Боже Ти мій! 1Чого, душе́ моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май наді́ю на Бога, бо я Йому буду ще дя́кувати за спасіння Його, мого Бога!
3

Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний.

4 5Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх: 6Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив! 7Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав! 8Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова: 9Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас, 10бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені, 11але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш! 12Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, Се́ла, — 13та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами: 14Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, ▼

▼Цебто побігли, злякавшись, пор. Пс. 21. 13.

а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток. 15Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів, 16Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в! 17Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць, 18Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас. 19Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, — 20через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника. 21Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили, 22не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги! 23Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, — 24чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого? 25Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, — 26що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних. 27Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди! 28Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту? 29Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі. 30Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
31

Помазаник і Його Невіста

Для дириґента хору. На „Лілеї“. Синів Коре́євих. Псалом навча́льний. Пісня любови.

32 33Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця! 34Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе. 35Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́,