Psa 119 | UkrOgienko | STEP | Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

‏ Psalms 119

Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням! 1 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, ^{▼▼Дорога — життєва путь.} бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
3

Псалом Давидів, як він утікав був перед Авесало́мом, своїм сином. ^{▼▼У Книзі Псалмів заголовки до них і слово „Села“ взяті з ориґіналу, але тут подаються писаними буквами.}

4 5 Господи, — як багато моїх ворогів, як багато стають проти ме́не! 6 Багато-хто кажуть про душу мою: „Йому в Бозі спасі́ння нема!“ Се́ла. ^{▼▼Села — слово ближче незнаного значення, може знак музичний передачі співу другому хору, чи зупинка; вжито його в Книзі Псалмів 73 рази. По-грецьки διάπσαλμα, — звільнення, розрив псалма. Див. Аввакум 3. З, 1 Сам. 23. 28.} 7 Але, Господи, — щит Ти для мене та слава моя, і мою го́лову Ти підійма́єш! ^{▼▼Підіймати голову кому — звеличувати, прощати, пор. 82. 2, 1 М. 32. 21. 46, 40. 13.} 8 Своїм голосом кличу до Господа, — і Він озве́ться зо свято́ї Своєї гори. Се́ла. 9 Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене, — 10 і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навко́ло ота́борились! 11 Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти ра́зиш усіх ворогів моїх в що́ку, зуби грішникам кру́шиш ^{▼▼Крушити кому зуби, — перемагати, гебраїзм.} ! 12 Спасіння від Господа, і над наро́дом Твоїм — Твоє благослове́ння! Се́ла.
13

Для дириґе́нта хору. На струнних знаря́ддях. Псало́м Давидів.

14 15 Коли кли́чу, — озвися до мене, Боже правди моєї, Ти про́стір для мене робив у тісноті́ ^{▼▼Тіснота — лихоліття, нещастя, біда, недоля; широкість, простір — добро, щастя.} … Помилуй мене, і почу́й молитву мою! 16 Лю́дські сини, — доки слава моя буде га́ньбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Се́ла. 17 І знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього! 18 Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серця́х, та й мовчіть! Села. 19 Жертви правди прино́сьте, і наді́йтесь на Господа. 20 Багато-хто кажуть: „Хто нам покаже добро́?“ Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця! 21 Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помно́жилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде. 22 У споко́ї я ляжу, і засну́, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпе́чно! 23

Для дириґента хору. До флейти. Псалом Давидів.

24 25 Почуй, Господи, мову мою, стогна́ння моє зрозумій 26 Прислу́хайсь до голосу зо́йку мого́, о мій Ца́рю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися бу́ду! 27 Ти слухаєш, Господи, ра́нком мій голос, — ра́нком молитися буду до Тебе та буду чекати, 28 бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, — зло не буде в Тобі пробува́ти! 29 Перед очима Твоїми не втримаються гультяї́, всіх злочинців нена́видиш Ти. 30 Погу́биш Ти неправдомо́вців, кровоже́рну й підступну люди́ну обри́дить Госпо́дь. 31 А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду́, до Храму святого Твого вклонюся в страху́ Твоїм. 32 Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і ви́рівняй передо мною дорогу Свою, — 33 бо в їхніх уста́х нема пра́вди, нутро їхнє прино́сить нещастя, гріб відкритий — їхнє горло, свій язик вони роблять гладе́ньким! 34 Признай їх за винних, о Боже, через свої за́міри хай упаду́ть, за їхні великі злочи́нства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують! 35 А всі, хто наді́ю на Тебе складають, хай ті́шаться, — будуть вічно співати вони, і Ти їх охоро́ниш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім'я́ Твоє! 36 Бо Ти, Господи, благословля́тимеш праведного, милістю вкриєш його, як щито́м!
37

Для дириґента хору. На струнних знаря́ддях. На октаву. Псалом Давидів.

38 39 Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді! 40 Помилуй мене, Господи, я ж бо слаби́й, уздоро́в мене, Господи, бо тремтять мої кості, 41 і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки? 42 Вернися, о Господи, ви́зволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене! 43 Бож у смерті нема пам'ята́ння про Тебе, у шео́лі ^{▼▼Шео́л — місце перебування душ людських по смерті, той світ, по-грецькому ад.} ж хто буде хвалити Тебе? 44 Зму́чився я від стогна́ння свого́, щоночі постелю свою обмиваю слізьми́, сльозами своїми окроплюю ложе своє! 45 Моє око зів'я́ло з печалі, поста́ріло через усіх ворогів моїх. 46 Відступіться від мене, усі беззако́нники, бо почув Господь голос мого плачу́! 47 Блага́ння моє Господь ви́слухає, молитву мою Господь при́йме, — 48 усі мої вороги посоро́млені бу́дуть, і будуть настра́шені дуже: хай ве́рнуться, — і будуть вони посоро́млені за́раз!
49

Жало́бна пісня Давидова, яку він співав Господе́ві в справі веніями́нівця Ку́ша.

50 51 Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене, 52 щоб ворог моєї душі не розша́рпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує! 53 Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в доло́нях ^{▼▼Долоні — гебраїзм: руки, вчинки.} моїх, 54 коли я доброчи́нцеві злом відплатив, і без причини ограбува́в свого противника, — 55 во́рог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене́, і нехай до землі він потопче життя моє, — і хай мою славу обе́рне на порох! Се́ла. 56 Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понеси́ся на лютість моїх ворогів, і до мене скеру́й постанову Свою, яку Ти заповів! 57 І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́! 58 Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю. 59 Нехай зло́ба безбожних скінчи́ться, а Ти зміцни праведного, бо виві́дуєш Ти серця й нирки, ^{▼▼Нирки й серце в старовину — центр чуття та розуму, центр духового життя людини.} о праведний Боже! 60 Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає. 61 Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається, 62 коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його, 63 і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої. 64 Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду. 65 Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, — 66 обе́рнеться зло його на його голову, і на ма́ківку зі́йде його беззако́ння! 67 Я ж Господа буду хвали́ти за Його правдою, і буду ви́співувати Ймення Всеви́шнього ^{▼▼Всевишній — Найвищий, цебто Господь.} Господа!
68

Для дириґента хору. На інструме́нті ґатійськім. Псалом Давидів.

69 70 Господи, Владико наш, — яке то величне на ці́лій землі Твоє Йме́ння, — Слава Твоя понад небесами! 71 З уст дітей й немовля́т учинив Ти хвалу́ ради Своїх ворогів, щоб зни́щити проти́вника й ме́сника. 72 Коли бачу Твої небеса́ — діло пальців ^{▼▼Пальці — синонім рук.} Твоїх, місяця й зо́рі, що Ти встанови́в, — 73 то що є люди́на, що Ти пам'ятаєш про неї, і син лю́дський, ^{▼▼Син людський, ben adam — кожна людина, звичайна людина. Пор. Ез. 2. 1.} про якого Ти зга́дуєш? 74 А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, ^{▼▼Грецький текст дав: від Анголів.} і славою й ве́личчю Ти корону́єш його! 75 Учинив Ти його воло́дарем тво́рива рук Своїх, все під но́ги йому вмісти́в: 76 худобу дрібну́ та биків, їх усіх, а також степови́х звірів диких, 77 птаство небесне ^{▼▼Птаство небесне — це птаство повітряне.} та риби морські́, і все, що морськи́ми доро́гами ходить! 78 Господи, Боже наш, — яке то вели́чне на ці́лій землі Твоє Йме́ння!
79

Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів.

80 81 Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої! 82 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній! 83 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм! 84 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний! 85 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́! 86 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять! 87 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого, 88 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди. 89 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком. 90 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! 91 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його, 92 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих! 93 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти, 94 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм! 95 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена. 96 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. Села. 97 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, 98 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди! 99 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди! 100 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! Се́ла. ^{▼▼У гебрейськім ориґіналі тут кінчається 10-ий Псалом.}
101 ^{▼▼У єврейськім вірші 22-39 — це Псалом 10-ий.} Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся? 102 Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони! 103 Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа. 104 У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли! 105 Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх. 106 Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“. 107 Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ. 108 Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим. 109 В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку. 110 Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті… 111 Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“. 112 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих! 113 Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш? 114 Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к. 115 Зламай же раме́но ^{▼▼Рамено — синонім сили.} безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́! 116 Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани! 117 Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє, 118 щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!
120

Для дириґента хору. Давидів.

121 122 Я наді́юсь на Господа, — як же кажете ви до моєї душі: „Відлітай ти на го́ру свою, немов птах?“ Бо ось нечестиві натя́гують лу́ка, міцно ставлять стрілу́ свою на тятиву́, щоб у те́мряві до простосердих стріляти. 123 Як основи зруйновано, — що́ тоді праведний зробить? 124 Госпо́дь у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небеса́х, бачать очі Його, повіки Його випробо́вують лю́дських синів! 125 Господь випробо́вує праведного, а безбожного й того, хто любить наси́лля, — ненави́дить душа Його! 126 Він спу́стить дощем на безбожних горю́че вугі́лля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, — це частка їхньої чаші. ^{▼▼Чаша в біблійній мові — це доля.} 127 Бо Господь справедливий, кохає Він правду, — праведний бачить обли́ччя Його!
129

Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів.

130 131 Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні! 132 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять. 133 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того 134 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“ 135 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку! 136 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене! 137 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим! 138 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.
139

Для дириґента хору. Псалом Давидів.

140 141 Доки, Господи, бу́деш мене забувати наза́вжди, доки будеш ховати від ме́не обличчя Своє? 142 Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм — щодня сму́ток? Як довго мій ворог підно́ситись буде над мене? 143 Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я! 144 Щоб мій не́приятель не сказав: „Я його переміг!“ Щоб мої вороги не раділи, як я захита́юсь! 145 Я надію на милість Твою поклада́ю, моє серце радіє спасі́нням Твоїм! Я буду співати Господе́ві, бо Він доброді́йство для мене вчинив.
146

Для дириґента хору. Давидів.

147 Безу́мний говорить у серці ^{▼▼Серце в біблійній мові — це часто: розум.} своїм: „Нема Бога!“ Зіпсу́лись вони, і
обри́дливий чинять учинок, нема доброчи́нця! 148 Господь дивиться з неба на лю́дських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає. 149 Усе повідступа́ло, разом стали бридки́ми вони, нема доброчинця, нема ні одно́го! 150 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безпра́в'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його, 151 Тоді настраши́лися стра́хом вони, бо Бог в праведнім роді. 152 Раду вбогого га́ньбите ви, та Госпо́дь охорона йому. 153 Аби то Він дав із Сіону спасі́ння Ізраїлеві! Як долю Своєму наро́ду пове́рне Господь, то радітиме Яків, втіша́тися буде Ізра́їль!
154

Псало́м Давидів.

155 Го́споди, хто може перебувати в наме́ті Твоїм? Хто ме́шкати може на святій Твоїй горі? — 156 Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм, 157 хто не обмовля́є своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає! 158 Обридли́вий погорджений в очах його, і він богобі́йних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, — і дотримує; 159 не дає свого срі́бла на ли́хву, і не бере на невинного пі́дкупу. Хто чинить таке, — ніко́ли той не захита́ється!
161

Золота пісня Дави́дова.

162 Хорони́ мене, Боже, — я бо до Тебе вдаю́ся! 163 Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій і — добро моє тільки в Тобі!“ 164 До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє! 165 Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх! 166 Господь — то частина спа́дку мого та чаші ^{▼▼Чаша в біблійній мові — це доля.} моєї, Ти долю мою підпира́єш! 167 Ча́стки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спа́дщина моя! 168 Благословляю я Господа, що радить мені, на́віть ноча́ми навчають мене мої ни́рки. ^{▼▼Нирки — див. вище Пс. 7. 10.} 169 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — й я не буду захитаний! 170 Через те моє серце радіє та дух весели́ться, — і тіло моє спочиває безпечно! 171 Бо Ти не опу́стиш моєї душі до шео́лу, не попу́стиш Своєму святому побачити тлі́ння! 172 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, за́вжди блаженство в прави́ці ^{▼▼Правиця, права рука, особливо правиця Божа.} Твоїй!
173

Молитва Дави́дова.

174 Вислухай, Го́споди, правду мою,
послухай блага́ння моє! Почуй молитву мою із уст необлу́дних! 175 Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́! 176 Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в ^{▼▼У біблійній мові „перетопити“ — це перевірити, випробувати, пор. Пс. 26. 2.} Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,