‏ Psalms 122

Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла
Белійяал — хто не визнає установленої світської чи духовної поваги, нечестивий, безбожний, негідник, нікчемний.
лякають мене! 1Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. 2В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́! 3Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву: 4із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього! 5Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́. 6Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся. 7Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари! 8Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його. 9І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Copyright information for UkrOgienko