‏ Psalms 127

Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм. 1І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́! 2Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав! 3На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються, 4в'януть ▼

▼Цебто: підупадають, лякаються.

чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх. 5Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,