‏ Psalms 140

Давидів.

До Тебе я кли́чу, о Господи ске́ле моя, — не будь же безмо́вним до мене, — бо коли Ти замо́вкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гро́бу. 1Почуй голос блага́ння мого, як я кли́чу до Тебе, коли руки свої я підно́шу до храму святого Твого́! 2Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безпра́вство, хто плете́ своїм ближнім про мир, — але зло в їхнім серці! 3Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ді́лом їхні́х рук Ти їм дай, верни їм заслу́жене ними, 4бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх! 5Благослове́нний Господь, — бо Він почув голос блага́ння мого! 6Госпо́дь моя сила та щит мій, на нього наді́ялось серце моє, — й Він мені допоміг, і вті́шилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його́! 7Господь сила наро́ду Свого́, і за́хист спасі́ння Свого пома́занця! 8Спаси Свій наро́д, і поблагослови спадщину Свою, і паси їх, і підно́сь їх навіки!
9

Псалом Давидів.

10 Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу! 11Дайте Господу славу Іме́ння Його, у препи́шній святині впадіть перед Господом! 12Голос Господній над во́дами, Бог слави гримить, Господь над великими во́дами! 13Голос Господній із силою, голос Господній з вели́чністю.