‏ Psalms 146

а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́! 1Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі! 2Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських, 3приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю: 4Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́! 5Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили, 6для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, — 7ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є, 8щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти! 9Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш, 10бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!