‏ Psalms 147

Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
1

Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. ▼

▼Псалом 33 — це азбучний Псалом (крім віршу 23); пор. Псалом 24.

2 3Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх! 4Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться! 5Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом! 6Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив. 7Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя! 8Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив. 9Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх. 10Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́! 11Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають! 12Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́. 13Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу! 14Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́? 15Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу. 16Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним! 17Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк, 18Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі. 19Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх. 20Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.