‏ Romans 3

але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога. 1

Юдеї й погани однаково грішні

2Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання? 3Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі. 4Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу? 5Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“. 6А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському. 7Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ? 8Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника? 9І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких! 10То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом, 11як написано: „Нема праведного ані о́дного; 12нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, — 13усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го! 14Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х, 15уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти! 16Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, 17руїна та злидні на їхніх дорогах, 18а дороги миру вони не пізнали! 19Нема страху Божого перед очима їхніми“. 20А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові. 21Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.

Закон і віра в Христа

22А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась,про яку свідчать Зако́н і Пророки. 23А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, 24бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, 25але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі, 26що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів, 27за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. 28Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри. 29Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну. 30Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган, 31бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.