‏ Song of Solomon 2

Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе! 1Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене! 2Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі. 3Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій. 4Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості. 5Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн! 6Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі. 7Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене! 8І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, — 9через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́. 10Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава! 11А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід. 12Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць, 13бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили! 14І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї. 15Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй. 16До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить. 17Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,