Joshua 4
1І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи: 2Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени. 3І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі. 4І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени, 5та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів, 6щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння? 7то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки. 8І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там. 9А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього. 10А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив. 11І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом. 12І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них. 13Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів. 14Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя. 15І сказав Господь до Ісуса, говорячи: 16Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану. 17І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану! 18І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах. 19А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону. 20А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі. 21І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння? 22то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан, 23бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли, 24щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.
Copyright information for
Ukrainian