‏ Numbers 32

1А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби. 2І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи: 3Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, 4та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба. 5І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан! 6І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти? 7І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь? 8Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край. 9І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь. 10І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи: 11Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх, 12окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом. 13І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах. 14А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля. 15Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові. 16А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей, 17а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі. 18Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм. 19Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід. 20І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем, 21і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою, 22то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем. 23А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас! 24Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть. 25І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує. 26Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах. 27А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує. 28І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів. 29І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння. 30А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї. 31І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо. 32Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану. 33І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо. 34І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер, 35і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу, 36і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари. 37У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм, 38і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували. 39І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому. 40І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому. 41А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села. 42А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.