‏ Psalms 107

1Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! 2хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога, 3і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря! 4Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили, 5голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала... 6і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! 7і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли. 8Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, 9бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром! 10Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза, 11бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього. 12Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг, 13і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! 14і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив. 15Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, 16бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав! 17Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. 18Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти, 19і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, 20Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби! 21Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським, 22і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його! 23Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, 24вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині! 25Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його, 26до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється! 27Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться! 28Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! 29Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі, 30і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані. 31Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським! 32Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших! 33Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл, 34плодючу землю на солончак через злобу мешканців її. 35Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело, 36і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання, 37і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю! 38і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю! 39Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку. 40Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині, 41а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару. 42Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я. 43Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!